Вересень у росії - це коли календар показує «осінь», а стрічка новин - «пожежна тривога». Почали з нафтопроводів: Краснокутський район і Пенза синхронно гримнули так, що навіть карти паливної логістики попросили відпустку. Магістральне «серце економіки» то вибухає, то «тимчасово не функціонує» — але, звісно, усе «під контролем».
Паралельно Хабаровськ нагадав, що військові частини — теж вибухонебезпечні об’єкти. Вибух біля в/ч 6912 — і ось уже в офіційних повідомленнях з’являється ритуальне «розглядаються всі версії». Зазвичай ця фраза означає, що жодної версії нема, зате є дим і уламки.
За межами РФ світ теж не нудьгує: ЄС і США готують 19-й пакет санкцій — банки, енергетика, усе як люблять у Москві. На іншому фланзі НАТО стартує «Східний вартовий» — і геополітичний фон стає ще більш насиченим, ніж дим над нафтоперекачувальною станцією у Второво, яка, до речі, «трохи» посилила паливну кризу в столиці. Черги на АЗС тепер можна продавати як новий вид стоячого фітнесу.
Латвія тим часом висилає 841 росіянина — у Вільнюсі, Ризі та Таллінні вже можна відкривати туроператорів із лозунгом: «Ваші валізи — наша безпека». У Іркутську суддя арбітражного суду зводить особисті рахунки з життям — і судова система вкотре демонструє, що перегорає не лише проводка, а й люди.
Всередині країни — кипить. Масові протести та заворушення через економіку і цензуру: коли ціни ростуть швидше за зарплати, навіть пропаганда заїкається. Державна статистика скромно шепоче про «технічну стагнацію» з ВВП +1,1% — звучить як дієта, на якій жир зникає лише у звітах.
Санкт-Петербург додав гостросюжетної романтики: диверсанти підірвали два потяги, троє військових загинули. РЖД, здається, скоро видаватиме пасажирам каски разом із квитками. А у Второво вибухи на нафтоперекачувальній станції «допомогли» Москві відчути, що таке справжня залежність від труб і резервуарів: коли бензин — це вже не продукт, а квест.
Підсумок тижня — як завжди оптимістичний у російському стилі: чим більше вибухів, тим гучніші обіцянки. Санкції множаться, НАТО наближається, економіка сповільнюється, люди нервуються. Але телевізор заспокоїть: «План виконується». Мабуть, той самий — із багатьма зірочками дрібним шрифтом і графіком «коли-небудь потім».