Поточний зріз 30-го тижня дедалі менше схожий на карту «стабільного тилу» і дедалі більше — на каталог адрес, де слово «штатно» вимовляють крізь дим. Домодєдовський район отримав пожежу в індустріальному парку «Южные Ворота», Подольськ — нафтобазу в диму, а Мотовилово — повідомлення про удар по промисловому парку «Гривно». Російська логістика, схоже, відкрила новий сервіс: доставка проблем просто до найближчого великого складу.
Wildberries став головним клієнтом цього сервісу. Після евакуації хабу в Колєдіні робота зупинялася в Краснодарі та Невинномиську, а 24 липня велика пожежа дісталася складів у Санкт-Петербурзі. Компанія звикла обіцяти швидке переміщення коробок, але тепер її трекінг можна чесно доповнити статусом «маршрут перервано реальністю». Великі логістичні центри виявилися чудово помітними не лише для кур’єрів.
Брянська область тим часом демонструвала іншу частину ланцюга постачання. У Суземському районі двічі атакували вантажівку «Міраторга», водій зазнав поранення; у Климовському районі пошкоджено корпуси виробничого об’єкта, знерухомлено кормовоз і поранено охоронця. Великий агробізнес любить розповідати про надійність логістики, але ланцюг стає дуже нервовим, коли між фермами й складами постійно виникають пожежні машини.
Армавірська нафтобаза після атаки понад шістнадцяти дронів горіла на площі близько 800 квадратних метрів. У Новоспаському районі Ульяновської області зайнявся об’єкт паливно-енергетичного комплексу, а 25 липня повідомили про пожежу на Тюменському НПЗ. Пальне, як з’ясувалося, не читає заспокійливих зведень і не розуміє, чому його мають рятувати від наслідків війни тільки правильні формулювання чиновників.
На морі українські дрони атакували сім російських суден, зокрема танкери тіньового флоту; в окупованому Криму атаковано сім електричних підстанцій. 25 липня до морського списку додалися підсанкційні Port Olya 2 і Begey у Каспійському морі, які перевозили військові вантажі з Ірану. Тим часом ЄС ухвалив 21-й пакет санкцій проти російської енергетики, фінансових послуг і постачання технологій. Виходить послідовна програма модернізації: частину інфраструктури змінює вогонь, частину — обмеження, а тіньовому флоту лишається шукати ще темнішу тінь.
Тиждень ще триває, але його поточна логіка вже видна: склади, паливо, транспорт, електрика й морська логістика раптом перестали бути далекими від війни. У Єкатеринбурзі постраждав логістичний об’єкт, у Ростові-на-Дону — склад ПММ. Російські посадовці можуть і далі називати це окремими випадками. Просто цих «окремих» випадків на мапі стає дедалі важче розсунути, щоб вони не торкалися один одного.